§ 0. Загальнолінґвістичні закони

— надгалузеві закони будови, функціонування і розвитку лінґвосфери як світової системи етномов і мовлення. Найважливішою з поки що виявлених завдяки метатеоретичному підходу найзагальніших кількісних закономірностей будови і функціонування світової системи етномов є встановлений ґаусів характер кількісного розподілу членів монотонно спадної за масштабом послідовності з 21 компонента лінґвосфери: від summum genus (лінґвосфера з цілому) — через етномови кількох калібрів, їхні складові діалекти, говірки, вернакули, ідіолекти — доробки, ансамблі їх творів, самі твори і їх частини; синтаксичні комплекси, пропоземи, синтагми, словоформи; основи, морфеми/аломорфи, артикулеми/артикуляти — аж до infima species (диференційні ознаки артикулем). Як з'ясовано у спеціальному дослідженні (див. 26, с. 203), цей розподіл являє собою досі невідому область прояву залежності Ґауса. При цьому додаткове розрізнення планів інваріантів (мови, норми) та варіантів (мовлення, реалізації) елементарних об'єктів внутрішньої лінґвістики має наслідком графічне розрізнення обох відомих версій геометричного зображення Ґаусової функції.