Пропозиції щодо реформи системи освіти України[1]

Рудий Богдан Анатолійович, науковий співробітник Лінгвістичного музею КНУ ім. Т. Шевченка

Огірко Ростислав Семенович, кандидат юридичних наук, проф. НПУ ім. М. Драгоманова

Збірка тез Міжнародної науково-практичної конференції „Парадигма Творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду”, Острог: НУ «Острозька академія», 28-29.11.2008 р. – С. 170-175

 

Анотація. Авторами вироблено новий тип світогляду на підставі введення в систему освіти курсу «Основи світогляду», в рамках якого ввести 2 підкурси — „Природознавство в рамках неатеїстичного світогляду” та „Суспільствознавство в рамках християнського світогляду”. Пропонується також усунути з сучасних підручників необ’єктивну інформацію щодо походження і розвитку життя на планеті.

 

Конституція України, закріпивши право на свободу світогляду (ст. 35) та ідеологічну багатоманітність суспільного життя (ст. 15), заклала тим самим принцип побудови системи державної освіти. Жодна ідеологія, жоден світогляд не може визнаватися державою як обов'язковий.

Якщо протистояння світоглядів у світі триває досі й переможець не визначений, то як тоді можна вписувати в підручники лише якийсь один зі світоглядів? Однакові суспільствознавчі та природничі факти можуть розглядатися з різних філософських позицій (як різні філософії науки), в рамках різних світоглядів, ніби крізь різні „лінзи”. Оскільки серед цих лінз найголовнішими є ідеалістична та натуралістична, то треба урівняти в правах насамперед їх.

А сьогодні в науці та освіті як спадок радянського часу домінує лише один світогляд — атеїстичний, натуралістичний. Тому базою для реформування цілої системи освіти, на нашу думку, має стати поняття свобода світогляду — яке треба поставити в центр освіти.

Воно має стати визначальним і тому, що структура системи освіти мусить відповідати структурі людини, а у центрі людини знаходиться якраз світогляд. Оскільки він може бути різним, то треба дозволити вільний розвиток різних світобачень. Усе мусить бути спрямоване на те, щоб не знищити, дати вільно розвинутися світогляду учнів, не змушувати їх прийняти якийсь один зі світоглядів, відштовхнувши при цьому інший.

Це різко підвищить рівень пізнання і навчання, і дасть нову якість і ефективність народній освіті.

У зв’язку з цим пропонуємо:

1)            ввести наскрізний шкільний предмет „Основи світогляду” як міст до всіх інших предметів;

2)            в рамках цього курсу ввести 2 підкурси — „Природознавство в рамках неатеїстичного світогляду” та „Суспільствознавство в рамках християнського світогляду”;

3)            усунути з теперішніх підручників помилки та необ’єктивну інформацію щодо походження і розвитку світу, людини та життя.

Для цього просимо: створити робочу групу з проекту змін Закону Про освіту, створити окрему робочу групу з впровадження пропонованих нами інновацій, виділити необхідне фінансування на роботу цієї групи, на випуск нових підручників, на конференції і т.ін.

1)            Ввести наскрізний курс „Основи світогляду”

Побудувати всю систему освіти на понятті „світогляд”, поставивши його в центр, і для цього запровадити наскрізний (крізь усі класи) шкільний курс „Основи світогляду” починаючи з 5-6 класу. Курс «етика» не дорівнює пропонованому курсу. Світогляд є найбільш широким поняттям: воно включає релігію, атеїзм, аґностицизм та інші компоненти. В курсі вивчатимуться основні світоглядні системи — релігійна, натуралістична, аґностична та ін.

Структура системи освіти мусить відповідати структурі особистості або душі людини. Якщо у центрі душі знаходиться світогляд, то й у центрі системи освіти мусить знаходитися світогляд. Світогляд у людині є найголовнішим, тому викривити, пошкодити чи знищити його неприпустимо. А саме це ми маємо зараз: практично всі знання подаються дітям виключно в рамках атеїстичного або натуралістичного світогляду. З-поміж усіх світоглядів для характеристики ідеалістичного в рамках шкільної програми наводиться лише кілька речень, хоча він добре підтверджується матеріальними фактами! В результаті дитині змалку нав’язують лише один із можливих світоглядів, чим пошкоджують її „серцевину”.

2)            В рамках цього курсу ввести 2 підкурси — „Природознавство в рамках неатеїстичного світогляду” та „Суспільствознавство в рамках християнського світогляду”

1. Курс „Природознавство в рамках неатеїстичного світогляду”.

Запровадити шкільний курс та посібник „Природознавство в рамках неатеїстичного світогляду”, який містив би доповнення до кожного зі шкільних природничих підручників. Під доповненнями мається на увазі уся та природнича наукова, фактологічна інформація, яка підтверджує постулати християнських релігійних джерел, але й досі відсутня у підручниках. Наприклад, інформація про статистичну неможливість самозародження життя, про брак доказів походження видів організмів від єдиного первісного організму, про неможливість саморозвитку свідомості і мови, саморозвитку інстинктів та інших вбудованих програм організмів, про неможливість саморозвитку досконалих астрономічної, екологічної систем та взаємного налаштування фізичних констант Всесвіту тощо, — тобто вся та важлива й перевірена інформація, яка добре підтверджує ідею створення світу та суперечить атеїстичній або натуралістичній ідеї походження світу. Посібник містив би детальні доповнення до конкретних розділів природничих підручників. Також тут буде розповідатися про те, що більшість видатних учених були глибоко віруючими. Величезна кількість видатних учених відстоювала і відстоює ідею створення світу надлюдським інтелектом. Серед них: Галілей, Коперник, Кеплер, Декарт, Ляйбніц, Бойль, Ньютон, Ейлер, Паскаль, Ломоносов, Вольта, Ампер, Ерстед, Берцеліус, Фарадей, Максвел, Ліней, Кельвін, Пастер, ле Шательє, Стено, Кюв’є, Вірхов, Мендель, Бекерель, Планк, Ейнштейн, Комптон тощо. Навіщо замовчувати правду про їхню позицію?

Протистояння двох світоглядів — ідеалістичного й матеріалістичного — продовжується «від Адама», і сподіватися, що саме зараз і саме ми поставимо крапку в цьому протистоянні — марно. Обидва табори мають свої арґументи. Якщо переможець не визначений, як можна наводити у підручниках арґументи лише одного з таборів? Це несправедливість, яка суперечить принципам демократичної держави і порушує загалом 4 статті Конституції (23, 34, 35, 53). Назріла потреба вивчати у школі також і докази створення світу Вищим розумом на рівні з доказами походження „від блискавок в бульоні”. Поки що у підручниках є лише та наукова інформація, яка не суперечить атеїстичній гіпотезі походження світу, життя та людини. Тобто лише половина повної інформації. Тому учні гадають, ніби атеїстичний сценарій історії добре підтверджується природничими фактами і що він поза конкуренцією. Існування цієї ілюзії можливе лише за умов фільтрації наукової інформації. Виникає питання: навіщо підтримувати таку ілюзію? Потрібні доповнення, які зробили б інформацію „повною”.

2. Курс „Суспільствознавство в рамках християнського світогляду”.

Запровадити шкільний курс та посібник „Суспільствознавство в рамках християнського світогляду”, який містив би доповнення до кожного зі шкільних суспільствознавчих підручників. Під доповненнями мається на увазі уся та інформація з християнських джерел, яка стосується побудови та життя суспільства, яка досі відсутня у підручниках. Тут буде розповідатися про те, яка кількість видатних людей була глибоко віруючою, порівнюватися схеми державотворення на основі християнських та гуманістичних (нехристиянських) принципів і понять, розповідатися про наслідки спроб замінити найфундаментальніші суспільствознавчі поняття (шлюбу, людини, сім’ї, суспільства, християнські та гуманістичні моральні кодекси, тощо).

Матеріалістичний світогляд має мізерні наукові підстави, але велетенські суспільні наслідки. Сенс життя розуміється людиною зовсім інакше, якщо її виростити під пресом думки, що вона є випадковим перерозподілом атомів, що люди є трансформованими тваринами, що біблійна інформація є неправдивою, і т.ін. Вплив матеріалістичної однобокості на формування світогляду людини є настільки ж руйнівним, наскільки й вплив чорнобильської аварії на довкілля. Різні види аморальності і злочинів не суперечать «еволюційному» світогляду, але суперечать релігійним поглядам. Не дивно, що у злочинців Сталіна, Гітлера і Мао Дзедуна першочерговою книгою була книга Ч. Дарвіна „Походження видів шляхом природного добору, або виживання досконаліших рас/порід у боротьбі за виживання” [дослівний переклад], слугуючи базою їхнього світогляду. До вигублення населення своїх країн вони ставилися як до „покосу трави” на клумбі, та активно займалися селекцією „порід” гомо сапієнса. І не дивно, що у країні, яка перебувала під шаленим тиском еволюціонізму, кепські справи з духовністю та моральністю. Натуралістична однобокість підручників послаблює віру в Бога серед віруючих, тоді як віруючими вважає себе значна частина населення України. Наркоманія, безсердечність, аборти, агресивність, хабарництво, проституція, розпуста на екрані — усі ці речі добре вписуються в атеїстичний / матеріалістичний світогляд, насаджуваний системою державної освіти. Після Дарвіна (тобто від часу розквіту матеріалістичного світогляду) у світі відбулися дві найкривавіші за всю історію людства війни, множаться найрізноманітніші форми зла і аморальності. Кожна друга сім’я розпадається. Протягом останніх 15 років вбито на внутріутробному етапі близько половини сучасного населення України! Якщо матеріалістичний світогляд дає такі негативні соціальні плоди, то як можна надавати йому монополію в освіті? Це несправедливість, яка суперечить принципам демократичної держави і порушує загалом 4 статті Конституції (23, 34, 35, 53). Назріла потреба вивчати у школі пропозиції і принципи християнського світогляду на рівних із принципами еволюційного світогляду.

3)            Усунути з теперішніх підручників необ’єктивну інформацію щодо походження і розвитку світу, людини та життя

Помилки у підручниках, що стосуються питаннь походження і розвитку світу, людини та життя на Землі, можна розбити на дві групи: відверто неправдивого та спекулятивно-необ’єктивного характеру. До першої групи належать: подача еволюційної концепції в якості теорії замість гіпотези[2]; наведення різноманітних витворів уяви (а не наукових фактів) — зображень „первісного плазуна”, „первісного ссавця”, „первісного птаха”, динозавра в „напів-пір’ї”, „мавпо-людини”, „людського стада”, різноманітних „схем родоводу людини (Парапітек...)”; вивчення давно спростованих „законів” (біогенетичний закон Геккеля); згадування „зябер” у людських зародків; твердження на зразок „Латимерія існувала 300-400 млн. р. тому, мала легені, могла дихати атмосферним киснем”[3] і т.і. До другої групи належать твердження: „Пір’я... виникло з рогових лусочок... плазунів”, Ласти перетворилися на кінцівки, „Кінцівки цих тварин перетворилися на ласти”, „І такий апарат [мовленнєвий] сформувався в процесі еволюції людини”, „Друга сигнальна система... створила можливість абстрактного мислення”, „Найдавніша людина дуже відрізнялась від сучасної і нагадувала мавп”, „Знадобилося мільйон років, аби людина навчилася...”, „Вік Землі становить 5 млрд. років”, „Океани називають колискою життя”, „Первинні живі організми виникли 3,5 млрд. р. тому”, концепція Геохронологічної послідовності епох[4], „Загальне підняття території відбулося в неогені. ...Подібна до сучасної природна зональність з’явилась наприкінці неогену”, „Ландшафти України формувалися протягом антропогенового періоду” „...Сотні млн. р. тому... закінчилася ера рептилій, а їх місце посіли птахи і ссавці”, „Сучасне своє положення Антарктида зайняла 65 млн. р. тому”. Помилкою є також те, що усі еволюційні ідеї (не лише вищенаведені) практично завжди подаються без супровідних пояснень, а як факт. Слід розрізняти два види наук — науки про повторювані події і явища, які перевіряються (природничі науки), та науки про неповторювані поодинокі події минулого (історичні науки). Якщо для першого виду науки актуальною є правдивість / хибність якоїсь гіпотези, то для другого — лише її більша або менша обґрунтованість. Але в сучасних українських підручниках ці дві речі (види науки) часто не розрізняються. Візьмімо, приміром, підручник з біології. У його структурі дуже „витонченим” способом одне виявляється вплетеним в інше, так що, вивчаючи устрій організмів (який є безсумнівним), Ви непомітно засвоюєте й матеріалістичне походження цього устрою (яке є дуже сумнівним). Так позанаукові постулати, суб’єктивні інтерпретації окремої групи вчених — а саме вчених із матеріалістичним світоглядом — безпідставно прищеплюються всім учням.

 

Пропозиції щодо реформи системи освіти України

Огирко Ростислав Семенович, Рудый Богдан Анатольевич

Авторами выработан новый тип мировоззрения на основании введения в систему образования курса «Основы мировоззрения», в рамках которого преподаються 2 подкурса — „Природоведение в рамках неатеистического мировоззрения” и „Обществоведение в рамках христианского мировоззрения”. Предлагается также устранить из современных учебников необъективную информацию относительно происхождения и развития жизни на Земле.

 

Proposals for reform of the educational system of Ukraine

Ogirko Rostyslav, Rudyy Bogdan

The authors developed a new type of world view based on the introduction into education course "Fundamentals of vision" in which prepodayutsya 2 podkursa - "Natural neateisticheskogo in the world" and "Social Science in the Christian world." It is also proposed to eliminate from modern textbooks biased information regarding the origin and evolution of life on Earth.


[1] Ці пропозиції були особисто представлені нами Міністру освіти та науки І.О. Вакарчуку 04.03.2008 р. як офіційні пропозиції від Інституту проблем походження і розвитку всесвіту і життя.

[2] Бо ключові моменти досі не знайшли наукового підтвердження.

[3] Тоді як живих латимерій періодично ловлять зараз, і вони не мають ніяких легень

[4] Тоді як 80-85% земного суходолу не містять бодай трьох (з понад десяти) геологічних періодів у правильній послідовності.