§ 4. Закономірності синтактики

— закономірні особливості будови, функціонування й історичних змін синтактичної структури етномов у процесі її синтагматичної реалізації та парадигматичної організації індивідом.

 

§ 4.1. Розподіл 3іпфа

А. Синхронія. Сюди належать: І закон Есту-Зіпфа в його канонічному вигляді (1932, — див. 58), а також ІІ закон Есту-Зіпфа (закон Зіпфа-Флеша) про середню довжину слів у зв'язку з їх частотністю (40); закон 3іпфа-Гердана про більшу сполучуваність частотних слів (див. 26); закон Зіпфа-Ґіро: що слово менш частотне, то таких слів більше (43); закон Чистякова-Крамаренка: що більше значень у слова, то менше таких слів (35); залежність інтервалів: що довший інтервал між двома появами одного слова, то менше таких інтервалів (16); розподіл прийменників за частотою (35); дві області застосування закономірності Есту-Зіпфа у словотворі: розподіл продуктивних префіксів залежно від їх довжини і розподіл продуктивних основ залежно від їх частоти (35), а також залежність кількісного складу словотвірних рядів від частоти включених до них слів (54). Ескізно намічена закономірність Мілевського: що більше фонем у системі певної етномови, то коротша в ній середня довжина морфеми (48). Статистика пауз вагання: 2-вершинна залежність Пірсона — за Бумером (див. 26, с. 241). Нарешті, дивовижна статистика розподілу звукових кластерів залежно від їх довжини у фіналах слів (35, с. 40), — тоді як розподіл їх в ініціалях тих самих слів характеризується залежністю Ґауса (!), — див. нижче.

Б. Діахронія. Розподіл синтагм за довжиною в еволюції мови (?)

 

§ 4.2. Розподіл Ґауса

А. Синхронія. Розподіл звукових кластерів залежно від їх довжини в ініціалях слів: 2-вершнний (35); розподіл кількості слів залежно від довжини звукових кластерів у їх складі (35); розподіл слів за довжиною у словнику (35, 34) та в тексті; середня продуктивність основи іменників залежно від її довжини (35).

Б. Діахронія. ?

 

§ 4.3. Детермінативні послідовності

А. Синхронія. ДП синтактики (11, с. 335); ДП сандгі (для окремих мов); ДП Ґрінвуда-Юла (2); ДП немаркованих членів опозиції: вони завжди частотніші від маркованих (11).

Б. Діахронія. ДП Ґівона: "сьогоднішня морфологія — це вчорашній синтаксис" (11, с. 135); ДП контенсивних типів етномов за Климовим (8); ДП історичних етапів семантичного розвитку мов (11, с. 535); ДП історичного формування займенників, їх походження з дифузних комунікативних елементів; ДП історичних етапів формування категорії дієслівного часу; ДП розвитку іменних класів у суагілі за матеріалами Огли (див. 26, с. 257); ДП історичного розвитку службової та повнозначної лексики (56, 26).

 

§ 4.4. Кореляції

А. Синхронія. К. синтаксичних явищ у географічно сусідніх мовах.

Б. Діахронія. К. контенсивних типів мов і мовних філ (див. 26); К. синтактичних стадій розвитку мови (контенсивних типів мов) і мислення (логік) за Лосєвим і Климовим (див. 26, с. 254-255).

 

§ 4.5. Константи

А. Синхронія. К. Мілера у синтаксисі за Інґве (6); К. Мілера в контрастивній парадигматиці: як кількісна межа числа перекладних еквівалентів повнозначних слів (Тищенко, Тимощук, 1978; — див. 26); 10 логічних типів прислів'їв як універсалія (Тищенко, 2002, — див. ); К. службової лексики: 46% (35, 31); універсалі синтактики (11, с. 535).

Б. Діахронія. ?