§ 4. Закономірності синтактики
— закономірні особливості будови, функціонування й
історичних змін синтактичної структури етномов у процесі її синтагматичної
реалізації та парадигматичної організації індивідом.
§ 4.1. Розподіл 3іпфа
А. Синхронія. Сюди належать: І закон Есту-Зіпфа в його канонічному
вигляді (1932, — див. 58), а також ІІ закон Есту-Зіпфа (закон Зіпфа-Флеша) про
середню довжину слів у зв'язку з їх частотністю (40); закон 3іпфа-Гердана про
більшу сполучуваність частотних слів (див. 26); закон Зіпфа-Ґіро: що слово менш
частотне, то таких слів більше (43); закон Чистякова-Крамаренка: що більше
значень у слова, то менше таких слів (35); залежність інтервалів: що довший
інтервал між двома появами одного слова, то менше таких
інтервалів (16); розподіл прийменників за частотою (35); дві області
застосування закономірності Есту-Зіпфа у словотворі: розподіл продуктивних
префіксів залежно від їх довжини і розподіл продуктивних основ залежно від їх
частоти (35), а також залежність кількісного складу словотвірних рядів від
частоти включених до них слів (54). Ескізно намічена закономірність
Мілевського: що більше фонем у системі певної етномови, то коротша в ній
середня довжина морфеми (48). Статистика пауз вагання: 2-вершинна залежність
Пірсона — за Бумером (див. 26, с. 241). Нарешті, дивовижна статистика розподілу
звукових кластерів залежно від їх довжини у фіналах слів (35, с. 40), — тоді як
розподіл їх в ініціалях тих самих слів характеризується залежністю Ґауса (!), —
див. нижче.
Б. Діахронія. Розподіл синтагм за довжиною в еволюції мови (?)
§ 4.2. Розподіл Ґауса
А. Синхронія. Розподіл звукових кластерів залежно від їх довжини в
ініціалях слів: 2-вершнний (35); розподіл кількості слів залежно від довжини
звукових кластерів у їх складі (35); розподіл слів за
довжиною у словнику (35, 34) та в тексті; середня продуктивність основи
іменників залежно від її довжини (35).
Б. Діахронія. ?
§ 4.3. Детермінативні послідовності
А. Синхронія. ДП синтактики (11, с.
335); ДП сандгі (для окремих мов); ДП Ґрінвуда-Юла (2); ДП немаркованих членів
опозиції: вони завжди частотніші від маркованих (11).
Б. Діахронія. ДП Ґівона: "сьогоднішня морфологія — це вчорашній
синтаксис" (11, с. 135); ДП контенсивних типів етномов за Климовим (8);
ДП історичних етапів семантичного розвитку мов (11, с. 535); ДП історичного
формування займенників, їх походження з дифузних комунікативних елементів; ДП
історичних етапів формування категорії дієслівного часу; ДП розвитку іменних
класів у суагілі за матеріалами Огли (див.
26, с. 257); ДП історичного розвитку службової та повнозначної лексики (56, 26).
§ 4.4. Кореляції
А. Синхронія. К. синтаксичних явищ у географічно сусідніх мовах.
Б. Діахронія. К. контенсивних типів мов і мовних філ (див. 26); К.
синтактичних стадій розвитку мови (контенсивних типів мов) і мислення (логік) за Лосєвим і Климовим (див. 26, с. 254-255).
§ 4.5. Константи
А. Синхронія. К. Мілера у синтаксисі за Інґве
(6); К. Мілера в контрастивній парадигматиці: як кількісна межа числа
перекладних еквівалентів повнозначних слів (Тищенко, Тимощук, 1978; — див. 26);
10 логічних типів прислів'їв як
універсалія (Тищенко, 2002, — див. ); К. службової лексики: 46% (35, 31);
універсалі синтактики (11, с. 535).
Б. Діахронія. ?