Костянтин ТИЩЕНКО

(за М.Семеновою)

найдавніша індоєвропейська лексика української мови

має споріднені слова в багатьох інших індоєвропейських мовах, наприклад — у латиській

1. дії	2. стани	3. життєві прояви	4. особи	5. частини тіла	6. ознаки, якості
волочити vilkt – velku [!] думати domāt сіяти sēt – seju [!] м’яти mīt – minu [!] вити vīt – viju [!] лити liet – leju [!] литися līt; рвати raut вести vest – vedu [!] нести nest – nesu [!] бігти bēgt – begu [!] йти iet чесати kasīt шити šūt; бодати badīt курити kurt [розпалюв.] брести brist [йти убрід] дати dot – dodu [cf. білор.] продати pārdot	спати sapnis дрижаки drudzis (ІЄ: бути būt – esmu)	просити prasīt гуляти gulēt (ІЄ: сидіти sēdēt стояти stovēt вина vaina) Прийменники без bez по pa (і)з iz для dēļ проти pret	сім’я saime рід radi мій mans твій tavs свій savs; свояк svainis тá tā; той tas орач arājs носій nesējs друг draugs дружба draudzība чоловік cilvēks кум kums тато tētis (ІЄ: я es; ти tu мати māte брат brālis)	рука roka, roku [Зн.] rokām [Дав.] обома руками (обіруч) ar abi roki голова galva зуб zobs вуса ūsas перст pirksts (ІЄ: борода bārda серце sirds ніс nāsis [ніздрі] ніготь nags око aсs вухо auss)	веселий vesels [здоров..] істинний īstens милий mīļš, mīļiņš свіжий svaigs живий dzīvs жовтий dzeltens зелений zaļš верх virsa увесь viss краса krāsa [колір] глад(ень)кий gluds дорогий dārgs (ІЄ: білий balts повний pilns юний jauns, jauniņš)
	відняти atņemt рити rakt давати dāvāt [дарувати] миють mazgājat валяти vāļāt варити vārīt [і кип’ятити] добути dabūt дзвонити zvanīt кипіти kūpēt [курити] копати kapāt [рубати] (ІЄ: орати arit)
7. знаряддя	8. тварини	9. продукти	10. рослини	11. довкілля	12. числа
міра mērs сито siets серп sirpis стіна siena вугіль ogles залізо dzelzs ніж nazis лук loks леміш lemesis граблі grābeklis жорна dzirnavas [млин] вінок vainags коробка karba вірьовка virve кремінь krems кий kūja; кліть klēts (ІЄ: вісь ass; двері durvis)	ворона vārna; няв ņau дрізд strazds звір zvērs козеня kazlens теля teļš, telēns ріг rags олень alnis [лось] нерест narsts вепр vepris гнида gnīda їжак ezis блощиця blakts (ІЄ: вовк vilks, pl vilki муха muša блоха blusa бджола bite)	мука mokas жовч žults жила dzīsla лико lūks (ІЄ: мед medus)	зілля zāle ялина egls липа liepa вільха alksnis клен kļava зерно zirnis цибуля sīpols папороть paparde брусниця brūklene журавлина dzērvenes порічка upenes [калька] (ІЄ: береза bērzs м’ята mētra редька rutks)	лід ledus озеро ezers золото zelts оливо alva роса rasa (ІЄ: ніч nakts сонце saule сніг sniegas вечір vakars день diena земля zeme камінь ukmens зима ziema місяць mēness дим dūmi імла migla)	перший pirmais четвертий ceturtais шостий sestais дев’ятий devitais тисяча tūkstoš дванадцять div∙pa∙dsmit двадцять div∙desmit двісті div∙simt сто simt; сотий simtais двоє divēji; троє treji четверо četrēji (ІЄ: десять desimt два divi; чотири četri дев’ять deviņi п’ять pieci сім septiņi три trīs; шість seši)